apteka.dobraya
aptekadobray@gmail.com
  • 22000грн.

Мабтера 500мг, 50мл флакон (ритуксимаб)

Мабтера (Mabtera) 500 мг/50 мл, концентрат для приготування розчину для інфузій.

Виробник Hoffmann La-Roche (Швейцарія).

Протипухлинний імуномодулюючий препарат. Діюча речовина Ритуксимаб.

Є химерним моноклональним антитілом миші/людини, яке специфічно зв'язується з трансмембранним антигеном CD20. Препарат призначають дорослим та дітям при B-клітинній неходжкінській лімфомі (рецидивна або хіміостійка). Дозування встановлюється індивідуально. Мабтера протипоказана при гіперчутливості до компонентів препарату

Мабтера ціна, дозування, побічні, рекомендації щодо застосування, відгуки споживача.

MabThera 500 мг флакон

Активна речовина: ритуксимаб

Загальна назва: ритуксимаб
Код АТС: L01XC02
Запатентовано: Roche Registration Ltd
Активна речовина: ритуксимаб
Статус: Авторизований
Дозвіл від, дата: 1998-06-02
Терапевтичні групи: Arthritis, Rheumatoid Lymphoma, Non-Hodgkin Leukemia, Lymphocytic, Chronic, B-Cell
Фармакотерапевтична група: Протипухлинні агенти.


Склад та форма випуску:

Інші інгредієнти:

конц. д/п інф. розчину 500 мг/50 мл фл. 50 мл.

Ритуксимаб 500 мг/50 мл. №1.

Інші інгредієнти: натрію цитрат, полісорбат 80, хлорид натрію, вода для ін'єкцій, буфер (соляна кислота або натрію гідроксид до рН 6.5).

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Ритуксимаб – химерні моноклональні антитіла миші/людини, які специфічно зв'язуються з трансмембранним антигеном CD20. Цей антиген розташований на пре-В-лімфоцитах і зрілих В-лімфоцитах, але відсутній на стовбурових гемопоетичних клітинах, про-В-клітинах, здорових плазматичних клітинах та здорових клітинах інших тканин. Цей антиген експресується більш ніж у 95% випадків В-клітинної неходжкінської лімфоми. Після зв'язування з CD20 антитілом не інтерналізується і не виводиться з клітинної мембрани в навколишнє середовище. CD20 не циркулює у плазмі у вигляді вільного антигену і тому не конкурує за зв'язування з антитілами.

Ритуксимаб зв'язується з антигеном CD20 на В-лімфоцитах та ініціює імунологічні реакції, які викликають лізис В-клітин. Можливі механізми клітинного лізису включають комплементзалежну цитотоксичність (КЗС) та антитілозалежну клітинну цитотоксичність (АЗКЦТ). Крім того, проведені in vitro дослідження показали, що ритуксимаб сенсибілізує лінії В-клітинної лімфоми людини до цитотоксичної дії деяких хіміотерапевтичних препаратів. Медіана кількості В-клітин у периферичній крові після першого введення препарату знижується до рівня нижче норми, а через 6 місяців починає відновлюватися, повертаючись до норми між 9-м та 12-м місяцем після завершення терапії. У 67 хворих, обстежених щодо наявності антитіл до білків миші, ці антитіла не виявлено. Антихімеричні антитіла були виявлені менш ніж у 1,1% (4 хворих) із 356 обстежених.

Дослідження - Неходжкінські лімфоми низького ступеня злоякісності або фолікулярні лімфоми Монотерапія.

Початкове лікування , 4 інфузії з інтервалом на 1 тиждень. У клінічних дослідженнях хворі з рецидивною або резистентною до терапії В-клітинною неходжкінською лімфомою низького ступеня злоякісності або фолікулярною лімфомою отримували Мабтеру в дозі 375 мг/м2 у вигляді 4 внутрішньовенних інфузій, проведених з інтервалом. Сумарна частота ремісії становила 48%, повної ремісії - 6%, часткової ремісії - 42%. Медіана часу до прогресування захворювання у хворих, що відповідали на терапію, становила 13 міс. Мультиваріантний аналіз показав, що сумарна частота ремісії у пацієнтів з гістологічними підтипами пухлини В, С та D (за класифікацією IWF) була вищою, ніж з підтипом А (58 і 12% відповідно); у хворих з найбільшим пухлинним осередком діаметром менше 5 см - вище, ніж з осередком діаметром більше 7 см (53 і 38%), і у хворих з чутливим до хіміотерапії рецидивом - вище, ніж з резистентним до хіміотерапії (тривалість ремісії менше 3 місяців) - 53 і 36% відповідно.

Сумарна частота ремісії у пацієнтів, які раніше перенесли аутологічну трансплантацію кісткового мозку, досягала 78%. Такі фактори, як вік старше 60 років, екстранодальна локалізація уражень, попередня терапія антрациклінами і ураження кісткового мозку не корелювали з нижчою частотою ремісії. Початкове лікування, 8 інфузій з інтервалом в 1 тиждень низького ступеня злоякісності або фолікулярної лімфомою отримували Мабтеру в дозі 375 мг/м2 у вигляді 8 внутрішньовенних інфузій, проведених з інтервалом в 1 тиж. Сумарна частота відповіді склала 57% з медіаною часу до прогресування захворювання 19,4 міс (діапазон 5,3–38,9 міс). з рецидивною або резистентною до хіміотерапії неходжкінською лімфомою низького ступеня злоякісності або фолікулярною лімфомою та високим пухлинним навантаженням (розміри одиничних вогнищ більше 10 см в діаметрі), хворі отримували Мабтеру в дозі 375 мг/м 1 тиж. Сумарна частота відповіді склала 36% з медіаною часу до прогресування захворювання 9,6 міс (діапазон 4,5-26,8 міс). Повторне лікування, 4 інфузії з інтервалом в 1 тиждень низького ступеня злоякісності або фолікулярної лімфомою, у яких була отримана об'єктивна клінічна відповідь на попередню терапію ритуксимабом, отримували Мабтеру у дозі 375 мг/м2 у вигляді 4 внутрішньовенних інфузій. Сумарна частота відповіді склала 38% з медіаною часу до прогресування захворювання 17,8 міс (діапазон 5,3–38,9 міс). за схемою CVP (циклофосфамід 750 мг/м2, вінкристин 1,4 мг/м2 до максимальної дози 2 г на 1 добу, преднізолон 40 мг/м2/добу на 1-5 добу) кожні 3 тижні, всіх 8 циклів або Мабтеру в дозі 375 мг/м2 плюс схему CVP (R-CVP). Мабтер вводили в 1-й день терапевтичного циклу. Аналіз ефективності був проведений у 321 пацієнта. Медіана тривалості спостереження склала близько 53 міс. Застосування схеми R-CVP показало статистично достовірне збільшення часу до неефективності лікування порівняно зі схемою CVP (27 місяців у порівнянні з 6,6 місяців, р < 0,0001). Кількість пацієнтів з відповіддю з боку пухлини була достовірно вищою в групі R-CVP порівняно зі схемою CVP (80,9% та 57,2% відповідно; р < 0,0001). Застосування схеми R-CVP показало статистично достовірне збільшення часу до прогресування захворювання або смерті порівняно з CVP (33,6 місяців та 14,7 місяців, відповідно; р < 0,0001). Середня тривалість відповіді становила 37,7 міс групи R–CVP і 13,5 міс групи CVP (р < 0,0001). Відмінність між двома групами лікування щодо загальної виживання продемонструвала суттєві клінічні переваги (р = 0,029): частота виживання через 53 міс склала 80,9% у групі R-CVP та 71,1% у групі CVP.

Результати 3 інших рандомізованих досліджень застосування Мабтери в комбінації з іншими режимами хіміотерапії (CHOP, MCP, CHVP/інтерферон альфа) також продемонстрували суттєве збільшення частоти відповіді, тимчасових параметрів та загальної виживаності.Підтримується терапія фази 1193 пацієнтів з раніше нелікованою поширеною фолікулярною лімфомою отримували індукційну терапію за схемою R-CHOP (ритуксимаб, циклофосфамід, доксорубіцин, вінкрістин) (n = 881), R-CVP (n = 268) або FCM (n = ) вибору дослідника. Всього 1078 пацієнтів відповіли на індукційну терапію, з яких 1018 були рандомізовані на підтримуючу терапію Мабтерою (n = 505) або спостереження (n = 513) (1 інфузія в дозі 375 мг/м2 кожні 2 місяці до прогресування захворювання або протягом максимального року). Через середній час спостереження 25 міс після рандомізації спостерігалося клінічно значуще і статистично достовірне поліпшення наступних показників ефективності при застосуванні підтримуючої терапії ритуксимабом у порівнянні з відсутністю отримання підтримуючої терапії: тривалість виживання без прогресування 37,1 міс, 30, і частота повної відповіді - 66,8% та 47,7%, відповідно; сумарна частота відповіді - 74% та 55%, відповідно. Істотні переваги також були отримані щодо наступних показників ефективності при застосуванні підтримуючої терапії ритуксимабом порівняно з відсутністю отримання підтримуючої терапії: виживання без прогресування, час до отримання наступного лікування лімфоми, час до отримання наступного курсу хіміотерапії. дослідженні ІІІ фази 465 пацієнтів з рецидивною або резистентною до хіміотерапії фолікулярною лімфомою отримували індукційне лікування першого етапу за схемою CHOP (циклофосфамід, доксорубіцин, вінкрістин) або Мабтер плюс плюс схема CHOP (R-CHOP). Всього 334 пацієнти, у яких після індукційної терапії була отримана повна або часткова ремісія, отримували як другий етап підтримуючої терапії Мабтеру. Через середній час спостереження 31 міс у групах лікування за схемами R-CHOP та CHOP були отримані наступні результати лікування: сумарна частота відповіді – 87% та 74% (р = 0,0003), частота повної відповіді – 29% та 16% (р = 0,0005), частота часткової відповіді - 58% і 58% (0,9449), виживання без прогресування - 33,2 міс і 19,4 міс (р = 0,0001), відповідно. Медіана виживання без прогресування склала 42 ,2 міс у групі з підтримуючою терапією Мабтерою та 14,3 міс у групі спостереження. Регресійний аналіз показав зниження ризику прогресування захворювання або смерті на 61% у групі з підтримуючою терапією Мабтерою порівняно з групою спостереження.

За результатами розрахунків Kaplan-Meier частота без прогресування через 12 місяців склала 78% у групі з підтримуючою терапією Мабтерою і 57% у групі спостереження. Аналіз загальної виживання підтвердив суттєві переваги підтримуючого лікування порівняно зі спостереженням. Підтримуюча терапія Мабтерою зменшувала ризик смерті на 56%. Середній час до отримання нового лікування лімфоми було достовірно тривалішим у групі з підтримуючою терапією Мабтерою, ніж у групі спостереження (38,8 міс та 20,1 міс відповідно р < 0,0001) . Ризик початку нового лікування зменшився на 50%. У пацієнтів, у яких була отримана повна відповідь/повна непідтверджена відповідь під час індукційного лікування, підтримуюча терапія Мабтерою достовірно збільшувала медіану тривалості виживання без захворювання порівняно з групою спостереження (53,7 міс та 16,5 міс, р = 0,0003) . Ризик рецидиву зменшився на 67%. Підтримуюче лікування Мабтерою призводило до достовірного збільшення медіани тривалості виживання без прогресування у хворих, які відповіли на індукційну терапію за схемою CHOP (37,5 місяців у порівнянні з 11,6 місяців, р < 0,0001), а також у хворих, які відповіли на індукційну терапію за схемою R-CHOP (51,9 місяців у порівнянні з 22,1 місяців, р = 0,0071). Дифузна В-крупноклітинна неходжкінська лімфома У рандомізованому відкритому дослідженні у 399 пацієнтів похилого та похилого віку (60-80 років), які раніше не лікувалися, з дифузною В-крупноклітинною лімфомою проводили стандартну хіміотерапію за схемою 50 CH0 /м2, вінкрістин 1,4 мг/м2 максимум до 1 мг на 1-й день і преднізолон 40 мг/м2 на 1-5-й день) кожні 3 тижні, всього 8 циклів, або Мабтеру в дозі 375 мг/м2 плюс схема CHOP (R-CHOP). Мабтер вводили в 1-й день терапевтичного циклу. Аналіз ефективності було проведено у 328 пацієнтів. Медіана тривалості спостереження – близько 31 міс. Застосування схеми R-CHOP призводило до статистично достовірного підвищення безподійного виживання в порівнянні з таким при використанні тільки схеми CHOP (р=0,0001) (подіями вважали летальні наслідки, рецидиви або прогресування лімфоми, а також призначення нової схеми антилімфоматозної). Застосування схеми R-CHOP знизило ризик зазначених подій на 41%. Через 24 міс частота загальної виживаності групи терапії за схемою R–CHOP становила 68,2% і 57,4% групи терапії за схемою CHOP. Через 60 місяців спостереження застосування схеми R-CHOP зменшило ризик на 32%. Аналіз частоти відповіді, виживання без прогресування, виживання без захворювання та тривалості відповіді підтвердив переваги щодо ефективності схеми R–CHOP порівняно зі схемою CHOP. Ризик прогресування знижувався на 46%, а ризик рецидиву після повної ремісії – на 51%.

Терапія за схемою R-CHOP має переваги при лімфомах як низького, так і високого ступеня злоякісності. Раніше нелікована та рецидивуючий/рефрактерний хронічний лімфолейкоз. У двох відкритих рандомізованих дослідженнях 817 раніше нелікованих пацієнтів і 552 пацієнти з рецидивуючим/рефрактерним хронічним лімфолейкозом отримували хіміотерапію за схемою FC (флударабін 25 мг/м2, циклофосфамід 250 мг/м2, 1–3 дні) Мабтер в комбінації з FC (R-FC). Мабтеру призначали в дозі 375 мг/м2 протягом першого курсу за один день до початку хіміотерапії та в дозі 500 мг/м2 у перший день кожного наступного курсу лікування. У дослідженні першої лінії лікування медіана тривалості виживання без прогресування склала 40 міс у групі лікування схемою R-FC і 32 місяців у групі лікування за схемою FC (p <0,0001). Аналіз загальної виживання підтвердив збільшення виживання в групі лікування за схемою R-FC (p = 0,0427). Однак ці дані вимагають підтвердження тривалішого періоду спостереження. У цьому дослідженні були отримані наступні результати лікування в групах лікування за схемами R–FC та FC, відповідно: виживання без прогресування — 39,8% та 32,2% (р<0,0001) (зниження ризику на 44%); без подій – 39,5% та 31,1% (р<0,0001) (зниження ризику на 45%), частота відповіді (повна відповідь, часткова відповідь) – 86,1% та 72,7% (р<0 ,0001), частота повної відповіді - 36% і 17,2% (р < 0,0001). ,6 місяців у групі лікування за схемою FC (р = 0,0002). У групі лікування за схемою R-FC спостерігалося незначне збільшення тривалості загальної виживання. У цьому дослідженні були отримані наступні результати лікування в групах лікування за схемами R-FC і FC, відповідно: виживання без прогресування - 30,6% і 20,6% (р = 0,0002) (зниження ризику на 35%), виживання без подій - 28,7% і 19,3% (р = 0,0002) (зниження ризику на 36%), частота відповіді (повна відповідь, часткова відповідь) - 69,9% та 58% (р = 0,0034 ), Частота повної відповіді - 24,3% і 13% (р = 0,0007). Результати інших досліджень застосування Мабтери в комбінації з іншими схемами хіміотерапії (включаючи CHOP, FCM, PC, PCM, бендамустин і кладрибін) у лікуванні пацієнтів з хронічним лімфолейкозом також були продемонстровані високі показники загальної відповіді з багатообіцяючою частотою виживання без прогресування. Ревматоїдний артрит Ефективність та безпека терапії Мабтерою у хворих з ревматоїдним артритом продемонстровано у трьох багатоцентрових рандомізованих контрольованих подвійних сліпих дослідженнях. Загалом 990 хворих отримали 1 курс лікування; 301 пацієнт – 2 або більше курсів. Пацієнти отримували курс терапії Мабтерою, який складався з 2 внутрішньовенних введень по 1000 мг (перерва між введеннями — 15 днів) у комбінації з метотрексатом у дозі 10–25 мг/тиждень. Перед введенням Мабтери хворим внутрішньовенно вводився метилпреднізолон у дозі 100 мг. Більшість пацієнтів отримували преднізолон внутрішньо протягом 15 днів. Дослідження 1 - подвійне сліпе порівняльне дослідження, що включало 517 пацієнтів, лікування яких інгібіторами фактора некрозу пухлини було неефективним. У пацієнтів, які беруть участь у дослідженні, було діагностовано активний ревматоїдний артрит згідно з критеріями Американської колегії ревматологів (ACR). Пацієнти приймали Мабтеру за схемою лікування, що складалася з 2 внутрішньовенних введень по 1000 мг (перерва між введеннями — 15 днів) у комбінації з метотрексатом внутрішньо у дозі 10–25 мг/тиждень. Всі пацієнти отримували преднізолон у дозі 60 мг на 2-7-й день і 30 мг на 8-14-й день після першого введення Мабтери. Дослідження 2 - рандомізоване подвійне сліпе контрольоване дослідження, в якому порівнювалися 2 різні дози ритуксимабу з внутрішньовенним введенням кортикостероїдів або без нього, у комбінації з метотрексатом (1 раз на тиждень) у хворих з активним ревматоїдним артритом, попередньою терапією захворювання, виявилося неефективною. Дослідження 3 - подвійне сліпе контрольоване дослідження, в якому вивчалася монотерапія ритуксимабом і ритуксимабом у комбінації з циклофосфамідом або метотрексатом у хворих з активним ревматоїдним артритом, попередня терапія якого препаратами, що модифікують перебіг захворювання, виявилася. Пацієнти контрольної групи у всіх дослідженнях отримували метотрексат (10–25 мг 1 раз на тиждень).

Оцінка лабораторних даних Загалом у клінічних дослідженнях у 54 з 990 хворих на ревматоїдний артрит (5,5%) визначали людські антихімеричні антитіла. Наявність людських антихімеричних антитіл не асоціювалося з клінічним погіршенням або з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій при подальших інфузіях у цих пацієнтів. Малюнок. Зміни концентрації (%) ревматоїдного фактора (РФ) у дослідженні 1 (аналіз всіх включених хворих, хворі з позитивним РФ) Концентрація імуноглобулінів у плазмі крові, загальна кількість лімфоцитів та лейкоцитів знаходилися в межах норми під час терапії ритуксимабом, за винятком транзиторів через 4 тижні після введення препарату. Титри IgG-антигенспецифічних антитіл до збудників епідемічного паротиту, краснухи, вітряної віспи, правця, грипу і стрептокока залишалися стійкими через 24 тижні після введення ритуксимабу. лікування ритуксимабом на рівень біохімічних маркерів, зокрема маркерів запалення (інтерлейкін-6, CРЛ та ін.), синтез аутоантитіл (ревматоїдний фактор), обмін речовин у кістковій тканині (остеокальцин та термінальний пептид проколагену 1N (P1NP).

Лікування ритуксимабом як монотерапія або комбінація з метотрексатом або циклофосфамідом призводила до достовірного зменшення рівня запальних маркерів у порівнянні з монотерапією метотрексатом протягом 24 тижнів спостереження. Рівень маркерів обміну речовин у кістковій тканині, остеокальцин та P1NP були значно більшими у групі пацієнтів, які приймали ритуксимаб у порівнянні з пацієнтами, які приймали лише метотрексат. Фармакокінетика. Розподіл та виведення Неходжкінська лімфома. У пацієнтів з неходжкінською лімфомою низького ступеня злоякісності або фолікулярною лімфомою, які приймали препарат шляхом внутрішньовенної інфузії в дозах 125; 250 або 375 мг/м2 поверхні тіла чотириразово по 1 раз на тиждень, концентрація антитіл у сироватці крові зростала в міру підвищення дози. У хворих, які отримували препарат у дозі 375 мг/м2, після 1-ї інфузії середній період напіввиведення ритуксимабу із сироватки крові становив 68,1 год; максимальна концентрація в крові – 238,7 мкг/мл; а середній плазмовий кліренс - 0,0459 л/год. Після 4-ї інфузії середній період напіввиведення із сироватки крові, максимальна концентрація та плазмовий кліренс склали 189,9 год; 480,7 мкг/мл та 0,0145 л/год відповідно. Відмінності в концентраціях препарату в сироватці крові у різних пацієнтів були вираженими. ступеня злоякісності або фолікулярної лімфомою, які отримували препарат у тих же дозах. Фармакокінетичний профіль ритуксимабу при застосуванні 6 інфузій по 375 мг/м2 у комбінації з 6 курсами хіміотерапії за схемою CHOP, був порівнянний з таким при застосуванні тільки хосту. вигляді внутрішньовенної інфузії у дозі 375 мг/м2 під час першого курсу та дозі 500 мг/м2 протягом наступних курсів (всього 5 доз) у комбінації з флударабіном та циклофосфамідом у пацієнтів з хронічним лімфолейкозом. Середня максимальна концентрація - 408 мкг/мл (діапазон 97-764 мкг/мл) після 5-ї інфузії ритуксимабу в дозі 500 мг/м2. Ревматоїдний артрит Після двох внутрішньовенних введень ритуксимабу в дозі 1000 мг ) середній період напіввиведення - 20,8 днів (діапазон 8,58-35,9 днів), середній системний кліренс - 0,23 л/добу (діапазон 0,091-0,67 л/добу), середній обсяг розподілу - 4,6 л (діапазон 1,7-7,51 л). Корекція дози в залежності від статі не потрібна. Після двох внутрішньовенних введень ритуксимабу в дозі 500 і 1000 мг (період між введеннями – 2 тижні) середні значення максимальної концентрації – 183 мкг/мл (діапазон 81,8–279 мкг/мл) та 370 мкг/мл (діапазон 2 637 мкг/мл), середній період напіввиведення – 17,9 дня (діапазон 12,3–31,3 дні) та 19,7 дня (діапазон 12,3–34,6 дня) відповідно. Немає фармакокінетичних даних при проведенні багаторазових курсів терапії. Немає фармакокінетичних даних у хворих з порушенням функції печінки та нирок.

Показання Мабтера

Неходжкінські лімфоми Рецидивуючі або резистентні до хіміотерапії В-клітинні, СD20-позитивні неходжкінські лімфоми низького ступеня злоякісності або фолікулярні. Фолікулярні лімфоми III–IV стадії, резистентні до хіміотерапії або рецидивні (другі та подальші рецидиви після хіміотерапії). Раніше не ліковані фолікулярні лімфоми III-IV стадії в комбінації з CVP-хіміотерапією. Підтримуюча терапія фолікулярним лімфом після отримання відповіді на індукційну терапію. Хронічний лімфолейкоз Раніше нелікований та рецидивуючий/рефрактерний хронічний лімфолейкоз у комбінації з хіміотерапією. Ревматоїдний артрит Активний ревматоїдний артрит у дорослих у комбінації з метотрексатом при неефективності лікування інгібіторами некрозу пухлини.

Застосування Мабтера

Мабтеру вводять шляхом внутрішньовенної інфузії через окремий катетер. Перед кожною інфузією Мабтери необхідно проводити премедикацію, яка полягає у введенні анальгетика/антипіретика (наприклад, парацетамолу) та антигістамінного препарату (наприклад, дифенгідраміну). Слід проводити і премедикацію кортикостероїдів у тому випадку, якщо Мабтера не застосовувалася в комбінації зі СНОР або CVP-хіміотерапією.

Інструкції щодо застосування препарату та знищення використаних матеріалів. Потрібна кількість Мабтери набирають в асептичних умовах і розводять до розрахункової концентрації ритуксимабу (1–4 мг/мл) у флаконі (пакеті) для інфузій зі стерильним, апірогенним 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози. Для перемішування розчину обережно перевертають флакон (пакет), щоб уникнути піноутворення.

Препарат перед застосуванням спочатку потрібно оглянути на предмет виявлення сторонніх домішок або зміни забарвлення розчину. Приготовлені інфузійні розчини Мабтери стабільні протягом 12 годин при кімнатній температурі. Якщо приготовлений розчин не буде використаний відразу, його можна зберігати в холодильнику (при температурі 2–8 °С) протягом 24 годин. Оскільки Мабтера не містить антимікробних консервантів, потрібно забезпечити збереження стерильності приготовленого розчину.

Стандартний режим дозування. Неходжкінська лімфома низького ступеня злоякісності або фолікулярна лімфома. Перше введення препарату при монотерапії Мабтерою доза, що рекомендується, становить 375 мг/м2 поверхні тіла. Препарат вводиться шляхом внутрішньовенної інфузії 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів. При комбінованому лікуванні із хіміотерапією рекомендована доза Мабтери становить 375 мг/м2 поверхні тіла на цикл. Загальна кількість циклів представляє: 8 циклів з R-CVP (21 день/цикл), 8 циклів з R-МСР (28 день/цикл), 8 циклів з R-CHOP (21 день/цикл); 6 циклів, якщо повна ремісія спостерігається після 4 циклів, 6 циклів з R-Chvp-Інтерферон (21 день/цикл).

Мабтеру необхідно вводити в 1-й день кожного циклу хіміотерапії після внутрішньовенного введення кортикостероїдного компонента хіміотерапії. Повторне застосування у разі рецидиву: хворим, які мали позитивний ефект лікування при першому курсі терапії Мабтерою, препарат можна призначати повторно у дозі 375 мг/м2 поверхні тіла. Препарат вводиться внутрішньовенно інфузійно 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів. Терапія, що підтримується: раніше нелікованим хворим, у яких була отримана відповідь на індукційну терапію, Мабтеру призначають у дозі 375 мг/м2 поверхні тіла, яку вводять 1 раз на 2 міс до прогресування захворювання або максимум протягом 2 років (12 інфузій). Хворим із рецидивом/рефрактерним захворюванням, у яких було отримано відповідь на індукційну терапію, Мабтеру призначають у дозі 375 мг/м2 поверхні тіла, яку вводять 1 раз на 3 місяці до прогресування захворювання або максимум протягом 2 років. Дифузна В-великоклітинна неходжкінська лімфома Мабтер слід застосовувати в комбінації з хіміотерапією за схемою CHOP.

Рекомендована доза Мабтера – 375 мг/м2 поверхні тіла – вводиться в 1-й день кожного циклу хіміотерапії після внутрішньовенного введення кортикостероїдного компонента схеми CHOP. Інші компоненти схеми СНОР (циклофосфамід, доксорубіцин та вінкрістин) слід застосовувати після призначення Мабтери. Хронічний лімфолейкоз Пацієнтам із хронічним лімфолейкозом за 48 годин до початку інфузії Мабтери необхідно провести профілактику із застосуванням адекватної гідратації та призначення засобів, що зменшують рівень сечової кислоти, з метою зниження ризику синдрому лізису пухлини. При кількості лімфоцитів >25 х 109/л рекомендується призначення преднізолону в дозі 100 мг внутрішньовенно перед інфузією Мабтери з метою зменшення частоти та тяжкості гострих інфузійних реакцій та/або синдрому вивільнення цитокінів. Рекомендована доза Мабтери в комбінації з хіміотерапією у раніше нелікованих хворих і хворих з рецидивуючим/рефрактерним хронічним лімфолейкозом становить 375 мг/м2 поверхні тіла - вводиться в 1 день першого циклу з наступним введенням у дозі 500 мг/м2 поверхні тіла - в -й день кожного наступного циклу протягом усіх 6 циклів. Перше введення препарату. Рекомендована початкова швидкість інфузії становить 50 мг/год. Надалі швидкість можна збільшувати на 50 мг/год кожні 30 хв, довівши до максимальної швидкості 400 мг/год.

Подальші введення препарату. Наступні інфузії Мабтери можна розпочинати зі швидкості введення 100 мг/год та збільшувати на 100 мг/год кожні 30 хв до максимальної швидкості 400 мг/год. Корекція дози під час терапії. Зменшувати дозу Мабтери не рекомендується. Якщо Мабтера вводиться в комбінації з хіміотерапією, необхідно скористатися стандартними рекомендаціями щодо зниження дози хіміотерапевтичних препаратів. Ревматоїдний артрит Курс терапії Мабтерою складається з 2 внутрішньовенних введень препарату по 1000 мг. Рекомендована доза Мабтери становить 1000 мг внутрішньовенно. Наступне введення препарату у дозі 1000 мг проводиться через 2 тижні.

Залежно від симптомів захворювання можливе подальше застосування Мабтери. Хворим на ревматоїдний артрит з метою зниження частоти та зменшення вираженості інфузійних реакцій за 30 хв до застосування Мабтери необхідно ввести метилпреднізолон у дозі 100 мг внутрішньовенно. Перша інфузія Рекомендована початкова швидкість інфузії становить 50 мг/год. Надалі її можна збільшувати на 50 мг/год кожні 30 хв, доводячи до максимальної швидкості 400 мг/ч. 400 мг/ч. Дозування у випадках Дети. Безпека та ефективність Мабтери у дітей не встановлені. Хворі похилого віку (старше 65 років) Корекція дози у хворих похилого віку не потрібна.

Протипоказання Мабтера:

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату або білків миші.

Побічні ефекти Мабтера:


Клінічні дослідження Онкогематологія Монотерапія Мабтерою/підтримуюче лікування.

У хворих з високим пухлинним навантаженням (розміри одиничних вогнищ більш ніж 10 см у діаметрі) частота важких (3-4 ступеня) побічних реакцій висока.

Інфекції: часто: бактеріальні інфекції, вірусні інфекції; часто: сепсис, пневмонія*, інфекції*, оперізуючий лишай*, інфекції дихальних шляхів*, інфекції невідомої етіології.

Система кровотворення та лімфатична система: дуже часто: нейтропенія, лейкопенія; часто: анемія, тромбоцитопенія; нечасто: порушення зсідання крові, минуща апластична анемія, гемолітична анемія, лімфоаденопатія.

Імунна система: дуже часто: ангіоневротичний набряк; Часто: підвищена чутливість.

Порушення обміну речовин: часто: -гіперлікемія, зниження маси тіла, периферичні набряки, набряк обличчя, гіпокальціємія.

Порушення психіки: рідко: - депресія, нервозність.

ЦНС: часто: - парестезії, гіпестезії, відчуття тривоги, безсоння, вазодилятація, запаморочення, занепокоєння; дуже рідко: спотворення смаку.

Органи почуттів: часто: - Порушення сльозовиділення, кон'юнктивіт, дзвін у вухах, біль у вухах.

Серцево-судинна система: часто: інфаркт міокарда*, аритмія*, фібриляція передсердь*, тахікардія*, порушення з боку серця*, артеріальна гіпертензія, ортостатична гіпотонія; рідко: лівошлуночкова недостатність*, суправентрикулярна тахікардія*, шлуночкова тахікардія*, стенокардія*, ішемія міокарда*, брадикардія.

Органи дихання та середостіння: часто: - бронхоспазм, захворювання дихальної системи, біль за грудиною, задишка, кашель, риніт; рідко: бронхіальна астма, облітеруючий бронхіоліт, ураження легень, гіпоксія.

ШКТ: дуже часто: нудота; часто: блювання, діарея, біль у животі, дисфагія, стоматит, запор, диспепсія, анорексія, відчуття першіння в горлі; дуже рідко: метеоризм.

Шкіра та її придатки: дуже часто: свербіж, висипання; часто: кропив'янка, алопеція, підвищене потовиділення, нічна пітливість.

Кістково-м'язова система: часто: м'язовий гіпертонус, міалгія, артралгії, біль у спині, біль у шиї.

Організм в цілому та реакції у місці введення: дуже часто: лихоманка, озноб, астенія, головний біль; часто: біль у місці локалізації пухлини, припливи, нездужання; дуже рідко: біль у місці інфузії.

Зміна лабораторних показників дуже часто: зниження рівня IgG. Для кожної побічної реакції показник частоти виникнення розрахований на основі реакцій усіх ступенів тяжкості (від легкої до тяжкої), за винятком побічних реакцій, позначених «*», показник частоти виникнення розраховується на підставі лише тяжких реакцій (≥3 ступеня тяжкості за критеріями токсичності Національного інституту раку).

Мабтера в комбінації з хіміотерапією при неходжкінських лімфомах та хронічному лімфолейкозі Тяжкі побічні реакції у пацієнтів з дифузними В-великоклітинними неходжкінськими лімфомами, які отримували схему R-CHOP; у пацієнтів з фолікулярними лімфомами, які отримували схему R-CVP; у раніше нелікованих пацієнтів або пацієнтів з рецидивуючим/рефрактерним хронічним лімфолейкозом, які отримували схему R-FC (ритуксимаб, флударабін, циклофосфамід):

Інфекції: часто (≥10%): бронхіт; часто (≥1% та <10%): гострий бронхіт, синусит, гепатит*.

Система кровотворення та лімфатична система: дуже часто: фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія; часто: панцитопенія, гранулоцитопенія.

Шкіра та її придатки: дуже часто: алопеція; Часто: захворювання шкіри.

Організм загалом та реакції у місці введення: часто: слабкість, тремор.*включаючи реактивацію та первинні інфекції; частота отримана при застосуванні схеми R-FC у пацієнтів з рецидивуючим/рефрактерним хронічним лімфолейкозом. Про наступні побічні явища повідомлялося з однаковою (відмінність між групами <2%) або нижчою частотою в групі лікування Мабтерою в порівнянні з контрольними групами: гематотоксичність, нейтропенічні інфекції, інфекції сечових шляхів, септичний шок, суперінфекція легень, інфекція імплантату, стаінфекція легень, ринорея, набряк легень, серцева недостатність.

Торгова марка Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцария

Залишити відгук

Примітка: HTML розмітка не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре

Відгуки про товар